Кравчука Володимира

Розстріляна Юність (пам’яті героїв Крут)

 

Мета: виховання нацiональної свiдомостi учнiв i людської гiдностi, вiдродження паросткiв духовностi, формування рис громадянина Української держави; поглиблення знань про iсторичний факт злуки українського народу та героїчний бій під Крутами, їх значення; пробудження iнтересу до поглибленого вивчення iсторiї та культурних надбань українського народу; виховання глибокої поваги та любовi до Батькiвщини.

Магнітофонний запис “Реквієм” Моцарта.

(Голос за сценою)

 

Уч 1: Смерть всіх урівнює, приводить усе до спільного знаменника, знищує індивідуальні й неповторні риси людського обличчя. Проте саме в смертях нація шукає свій неповторний лик; життя має набагато менше шансів залишитися в пам’яті великої сукупності душ і поколінь, яку називають нацією. Смерть заради національної ідеї є явищем надзвичайно потужним — особливо коли це смерть людини талановитої, котра своєю загибеллю ніби вивершує свою месіанську via dolorosa, самопожертва якої постає ніби логічним і невідворотним завершенням усього її свідомого життєвого шляху. Як, скажімо, життєвого шляху Василя Стуса.

 

Уч 2: Але ще більш вражаючими здаються самопожертви людей нікому не відомих, які йдуть на смерть як на крок ніби ще більш остаточний — коли б щодо смерті можна було взагалі говорити про якісь градації, — які знають, що вони загинуть назавжди й безслідно, їхня пожертва не матиме індивідуального обличчя. Хоч як це парадоксально, але своє обличчя нація охочіше шукає саме в цих безіменних героях, адже анонімна пожертва є завжди жертовнішою. Іще більш вражає, коли на таку абсолютну самопожертву йдуть люди, які заледве тільки почали здійснювати свій життєвий проект, які потенційно мають небуденне майбутнє.

 

Ведучий 1 : Червень 1651 року. Вже який раз Польща іде війною проти вільної Україну. Страшна битва між поляками і козаками Хмельницького відбулася під Берестечком на Волині.

300 запоріжців, що окопалися на острівці серед болот, цілу добу

відбивалися від тисячів польського війська. Король Ян Казимир обіцяв їм дарувати життя, але вони не піддалися, загинули всі до одного, і не заплямували козацької честі.

 

Ведучий 2 : 29 січня 1918 року. Маленька станція Крути на Чернігівщині. І знову бій. І знову 300. І знову в ім'я ідеї, в ім'я Батьківщини.

Тим, хто загинув в боротьбі за волю і краще долю України –ПРИСВЯЧУЄТЬСЯ!

Цвіту нашого народу, його славним синам і дочкам, що в розквіті своїх сил віддали молодість і життя - ПРИСВЯЧУЄТЬСЯ !

 

Учень-читець 1:

Під Крутами бій, під Крутами кров...

Про давню трагедію згадаю знов.

Під Крутами смерть, під Крутами плач...

І кулю у серце націлив палач.

Під Крутами юність, під Крутами сум.

Над життям юнацьким надруга і глум.

Під Крутами розум і нації цвіт.

Під Крутами вбивство, під Крутами гнів...

І все пам’ятаю через тисячі днів.

І пам'яті свічка горить не згаса

І 300 сердець - наша гордість, краса.

Під Крутами квіти, "Реквієм" спів...

Пам’ятай, Україно, патріотів синів!

 

Ведучий 1 : Події 29 січня 1918 року, які живуть в душі українського народу,і сьогодні ятрять його серце. То ж давайте зазирнемо в ті дні, відкриємо ще одну сторінку нашої історії, усвідомимо суть трагедії, ім'я якої Крути.

 

Перегляд Відео-ролику про Крути.

 

Уч 1: А що для тебе 29 січня?

 

Уч 2: Ще один будній день?

Непримітна дата?

Чиєсь свято?

 

Уч 1: Чи, можливо, щось більше?

 

Уч 2: 16(29) січня 1918 року на залізничній станції Крути за 130 км від Києва.

300 українських студентів почали нерівний бій за щойно створену Українську Народну Республіку.

 

Уч 1: У ті січневі дні більше нікому не було діла до оборони України у не проголошеній війні з Радянською Росією.

Усе боєздатне військо УНР «застряло» на Полтавщині та Катеринославщині.

 

Уч 2: Захищати столицю України було просто нікому…

 

Уч 1: 5 січня 1918 року на зборах студентів молодших курсів Київського університету Св. Володимира і Українського народного університету було ухвалено про створення студентського куреня Січових Стрільців.

 

Уч 2: Єдиними, хто наважився вступити в бій стали студенти гімназій, юнкерської школи, Університету Володимира, Українського університету.

 

Уч 1: На жаль студентам не вдалося стримати натиск більшовиків… Бій було програно… В атмосфері непевності та паніки стрільцям забули наказати про відступ.

 

Уч 2: Вважається, що в бою загинуло від 27 до 140 захисників столиці.

Втрати більшовиків також непевні: від 20 до 400 загиблих.

 

Уч 1: Лише 12 грудня відбулося перепоховання воїнів на Аскольдовій могилі в Києві.

 

Уч 2: З числа загиблих відомі прізвища лише 20-ти.

Студенти Українського університету:

Олександр Шерстюк,

Ісидор Пурик,

Борозенко-Конончук,

Головащук

 

Уч 1: Чижов, Сірик, Омельченко

 

Уч 2: Студенти Університету Св. Володимира:

Олександр Попович,

Микола Лизогуб,

Божко-Божинський,

Дмитренко,

Андріїв

 

Уч 1: Гімназисти та юнкери:

Андрій Соколовський,

Євген Тернавський,

Володимир Гнаткевич (з 6-го класу)

 

Уч 2: Микола Ганкевич (з 8-го класу),

Григір Пінський,

Іван Сорокевич (з 7-го класу),

Павло Кольченко

 

Уч 1: Всі вони загинули заради майбутнього своєї Батьківщини.

 

Уч 2: Батьківщини, у якій живеш ти!!!

 

Ведучий 2: Минуть роки, століття та пам'ять про юнаків, які полягли під Крутами, не зникне вовік. Не має права зникнути. Адже без неї немає історії. Нема народу, немає країни. Вона світитиме не тільки українцям, а й всім тим, хто готовий покласти своє життя в ім'я ідеї.

 

Ведучий 1: Схилімо свої голова перед світлою пам’яттю тих молодих лицарів, які далекого січневого ранку заступили собою шлях ворогам на Київ в ім'я воскреслої сьогодні України.

 

Хвилина мовчання.