Кравчука Володимира

Добірка пам’яток для роботи на уроках історії

 

  Зміст

 

1. Схема аналізу історичних фактів, подій, явищ та процесів.

2. Схема аналізу подій з хронологічної точки зору (Локалізація подій у часі).

3. Визначення місця історичних подій у просторі (використання карти як історичного джерела).

4. Схема аналізу історичного документу.

5. Схема характеристики історичної особи (складання історичного портрету).

6. Види роботи з текстом підручника як джерелом інформації.

7. Складання плану.

8. Конспектування.

9. Узагальнення.

10. Порівняння.

11. Як працювати з історичною фотографією – історичним джерелом.

12. Як працювати з пам’яткою фольклору – історичним джерелом.

13. Як вивчити діяльність історичного діяча.

14. Як дослідити історичні події та явища.

15. Як дослідити історичну пам’ятку.

16. Як скласти повідомлення.

 

Схема аналізу історичних фактів,  подій,  явищ  та  процесів

Історичний факт – першоцеглинка  історичних знань. Він неповторний, як неповторні простір і час, де він протікає, оскільки вони перебувають у постійному русі.

Історична подія – сукупність логічно завершених та обмежених у просторі й часі історичних фактів.

Історичне явище – комплекс аналогічних історичних фактів або їх ознак, які зберігалися чи зберігаються протягом певного часу та в певному просторі ( території).

Історичний процес – ланцюг взаємопов’язаних у часі і просторі причинно-наслідковими зв’язками історичних подій і явищ:

• коли відбувалися чи проходили ці факти, події, явища чи процеси;

• де вони проходили;

• за яких історичних обставин вони проходили; які події пройшли на передодні;

• який розвиток вони отримали надалі;

• яка соціальна верства чи верстви були основними учасниками події;

• яку роль тут відіграли історичні особи та чиї інтереси вони відображали;

• який слід залишили ці факти, події чи процеси в історії регіону, країни чи світу;

• випадковим чи закономірним був саме такий перебіг подій та які вони мали наслідки;

• які альтернативи розвитку існували за тих історичних умов; а як би повелися Ви за таких умов?

Схема аналізу подій з хронологічної точки зору     

(локалізація подій у часі)

 

• коли пройшли ці події, як довго вони тривали, в якій послідовності проходили;

• на який період історії людства вони припадають;

• як ці подія співвідноситься з іншими подіями чи процесами;

• як ця подія кореспондується з однотипними подіями чи процесами вітчизняної та регіональної історії;

• складання хронологічних чи синхроністичних простих чи складних таблиць.

 

 

Визначення місця історичних подій у просторі

(використання карти як історичного джерела)

 

• правильно займіть позицію біля карти ( так, щоб не заступали природне освітлення карти);

• запам’ятайте, що коли ви стоїте навпроти карти, наверху буде північ ( південь – у низу), а зліва – захід ( відповідно, справа – схід);

• навчіться читати легенду карти – її умовні позначення. При всій різноманітності карт однотипні факти, події та явища – кордони та столиці, райони повстань, напрями головних ударів і місця битв тощо – зображуються на них схожими позначками;

• зверніть увагу на написи, діаграми, таблиці, портрети, малюнки, які є на карті, і ви зрозумієте, що є резон у твердженні «Карта це державна шпаргалка»;

• працюючи з контурною картою, користуйтеся кольоровими олівцями, робіть умовні позначення;

• на дрібномасштабних картах окремі позначки робіть цифрами, які включайте в умовні позначення, це впливатиме на естетику виконаної Вами роботи.

 

 

Схема аналізу історичного документу

 

Документ первинний ( запис очевидця або учасника подій) чи вторинний (коментар чи переказ про подію з уст дослідника).

Відділіть у документі факти від коментарів та аналізуйте їх окремо.

• Хто автор цього документу? Чиї інтереси він захищає?

• Про що розповідається в документі? Яка сторона події чи явища замовчується?

• Коли написаний цей документ? Як могли вплинути на нього автори, історичні події чи загальна ситуація в цей період?

• Де відбулася подія, про яку йдеться в документі?

• Якими мотивами керувався автор документу?

• Як цей документ кореспондується з іншими свідченнями про ці факти, подію, явище чи процес?

 

 

Схема характеристики історичної особи

(складання історичного портрету)

 

• Історичні умови, виклики та вплив оточуючого суспільного середовища на формування особистості історичної постаті. Особистісні якості історичного діяча та умови їх становлення та формування.

• Ці діяльності та можливості їх досягнення.

• Якими засобами та шляхами досягається поставлена мета.

• Основні результати діяльності історичної особи для регіону, країни чи світу.

• У чому значення діяльності цієї особистості.

• Яке Ваше ставлення до цієї особи як людини та як історичного діяча.

 

 

Види роботи з текстом підручника як джерелом інформації

 

• читання мовчки або вголос;

• виписування дат;

• складання хронологічних таблиць;

• робота з термінами, географічними назвами, висновками;

• виписування імен історичних персоналій;

• відбір історичних фактів для доведення окремих суджень;

• формування висновків на основі прочитаних фрагментів тексту; конспектування;

• складання плану чи тез.

 

 

Складання плану

 

1. Уважно прочитайте назву теми плану, текст параграфа.

2. Спробуйте засвоїти зміст матеріалу в цілому.

3. Відберіть тільки той текст, який висвітлює тему, за якою потрібно скласти план.

4. Запишіть головні, на Ваш погляд, думки тексту – це і будуть орієнтовні пункти Вашого плану.

5. Добре продумайте, сформулюйте й запишіть ці головні думки. Це буде простий план теми.

6. Якщо план складний, виділіть провідні ( дві-три) ідеї та спробуйте перегрупувати матеріал таким чином. Щоб він відповідав цим ідеям.

7. Знайдіть дані, які розкривають кожну з виділених вами головних ідей, і запишіть їх у вигляді підпунктів плану.

8. Перевірте. Чи розкриває план тему. Чи є в ньому своя логіка й завершеність, яка дозволить Вам краще засвоїти матеріал.

 

Пам’ятайте! Структурно план поділяється на вступ, основну частину та висновки.

 

 

Конспектування

 

Конспектування – це стислий виклад основного змісту прочитаного (почутого).

• Кілька разів прочитайте текст, постарайтеся засвоїти його зміст в цілому.

• Розділіть текст на окремі блоки ( відносно самостійні частини).

• Зробіть аналіз кожної із частин, виділивши в ній головне.

• Сформулюйте тези і випишіть вислови, які їх аргументують.

• Запишіть основні положення та ідеї тексту або почутої інформації.

 

 

Узагальнення

 

   Узагальнення – визначення загальних, суттєвих ознак історичного явища чи процесу, формування провідних понять чи ідей того, що опрацьовано чи вивчено; узагальнення ґрунтується на аналізі та синтезі та йде від простого до складного ( від конкретного до абстрактного).

• Виділіть головне поняття в отриманому завданні.

• Перевірте, як Ви зрозуміли його зміст.

• Відберіть основні, типові факти з опрацьованого матеріалу.

• Проаналізувавши їх, виділіть спільні риси.

• Сформулюйте провідну ідею, вектор розвитку чи процесу.

 

Порівняння

 

Порівняння – це розумова операція, спрямована на встановлення рис схожості та відмінності між певними історичними подіями, явищами чи процесами. Етапами порівняння можуть бути:

• засвоєння об’єктів порівняння та їх запис;

• виділення критеріїв – споріднених суттєвих ознак об’єктів, які порівнюються; це – найскладніша частина порівняння. Критерії порівняння – це своєрідний план спільних ознак тих чи інших подій, явищ чи процесів.

• чітке формулювання й короткий запис змісту порівняння;

• порівняння об’єктів за кожним з критеріїв:

• стисле узагальнення та його запис.

Найбільш  вдалою  формою порівняння є таблиця.

 

 

Як працювати з історичною фотографією – історичним джерелом

 

Аналізуючи фотопам’ятку, намагайтеся послідовно відповідати на запитання:

• Кого зображено на фотографії? Хто ці люди і що вони роблять?

• Коли і де відбувається подія? Чому Ви так вважаєте?

• З якою метою зроблено фотографію?

• Якої інформації бракує, аби повністю відповісти на ці запитання?

• Чи є на фотографії підпис, інші написи? Чи можуть вони стати у пригоді під час Вашого дослідження?

• Які висновки можна зробити? Про що ще Ви хотіли дізнатися?

 

 Як працювати з пам’яткою фольклору – історичним джерелом

 

Аналізуючи текст фольклорного твору, намагайтеся послідовно відповідати на запитання:

• Про що та про кого йдеться у пісні, казці, думі чи прислів’ях?

• До якої групи населення належать головні персонажі?

• Про які події йдеться у творі?

• Який історичний період описується? Чому Ви так вважаєте7

• Які географічні назви згадуються?

• Що у цьому творі, на Вашу думку, є правдою, а що схоже на вигадку?

 

Як вивчати діяльність історичного діяча

 

Вивчаючи матеріал про історичного діяча, послідовно відповідайте на запитання:

• Про кого йдеться?

• Коли і в якій країні жив історичний діяч?

• Які його риси характеру та погляди відомі?

• З чим пов’язана основна діяльність цієї історичної особи? До яких історичних подій вона причетна?

• Які вчинки і дії цієї особи відомі?

• Яким є Ваше ставлення до цієї історичної особи?

 

Як досліджувати історичні події та явища

 

Вивчаючи матеріал про історичні події та явища, послідовно відповідайте на запитання:

• Що відбулося?

• Де і коли це сталося?

• Хто, на Вашу думку. Брав участь у цих подіях? Чи всіх учасників названо?

• Яких груп людей у суспільстві стосуються дані події та явища?

• Яки причини цієї події?

• Які наслідки події можна визначити?

• Чи це поодинока подія? Чи одна з багатьох подібних?

• Яке історичне явище відображає ця подія ( разом з іншими подіями до неї)?

 

Як дослідити історичну пам’ятку

 

   До історичних пам’яток належать: пам’ятки архітектури та містобудування – житлові та інші споруди, мости вулиці та площі тощо; пам’ятники історичним особам та пам’ятні місця, пов’язані з їхнім життям і діяльністю; пам’ятні місця, пов’язані з певними історичними подіями: місця битв, підписання угод, початок будівництва тощо; експонати музею, у тому числі пам’ятки народної культури та предмети побуту; пам’ятка художньої культури та місця. Пов’язані з її створенням ( картини, фільми, музичні твори тощо.

    Для того, щоб дослідити історичну пам’ятку дайте відповіді на запитання:

• Що це за пам’ятка? До якої групи вона належить?

• Де вона розташована? Як вона виглядає?

• Коли було створено пам’ятку? ( вкажіть століття або точну дату, якщо її можна встановити)

• Якими подіями у минулому чи історичними діячами присвячена дана пам’ятка? Що вона засвідчує?

• Хто створив дану пам’ятку? ( ім’я архітектора, художника, скульптора, інженера тощо)

• Якщо Ви описуєте архітектурну споруду або витвір мистецтва, пригадайте, які особливості характерні для архітектурних споруд або художніх творів, обраних вами. Пам’ятайте, що встановити особливість — означає знайти те , чим ця пам’ятка відрізняється від подібних до неї.

• Чи відображає ця пам’ятка історію та культуру одного народу чи усіх народів, що жили поруч?

 

Як скласти повідомлення

• прочитайте в підручнику матеріал, до якого ви складаєте повідомлення

• прогляньте літературу, за якою ви будете його готувати

• складіть план своєї розповіді

• за планом запишіть зміст повідомлення або складіть його тези

• подумайте над тим, який ілюстрований матеріал доцільно використати

• під час виступу з повідомленням не забувайте про виразність і правильність своєї мови