Кравчука Володимира

Тема досвіду: «Мотивація навчальної діяльності учнів на уроках історії засобами мотиваційних технологій» 

 

Ідея досвіду. Удосконалення навчального процесу через впровадження основних методик активного навчання учнів із застосуванням технології мотиваційного навчання як провідного засобу створення соціалізуючого навчального середовища у школі.

 

Мета досвіду: сприяти швидкому включенню учнів у професійну навчально-пізнавальну й навчально-виробничу діяльність без тривалого «вживання» в роботу, підтримувати навчальну діяльність на необхідному рівні активності.

Актуальність досвіду: забезпечує умови для розвитку творчої особистості дитини; сприяє позитивній мотивації учнів до пізнавальної діяльності, потребі в самопізнанні, самореалізації та самовдосконаленні; забезпечує особистісно - орієнтовану модель навчання.

 

Проблема досвіду Ефективна мотивація учнів це один із способів підвищення якості процесу навчання, який знімає проблеми напруженості, створює атмосферу позитивного емоційного настрою й співробітництва учасників педагогічного процесу, орієнтує тих, кого навчають на практичний зміст їхньої навчальної діяльності, підвищує оцінку особистості серед оточуючих.

 

Науково теоретичну базу досвіду становлять положення, що ґрунтуються на психологічній теорії творчої особистості та її розвитку (Р.Грановська, Я.Пономарьов), роботи вітчизняних та зарубіжних вчених з проблем технологізації освітнього процесу (Г.Сазоненко, В.Бондар, А.Горальський, А.Маслоу). Особливої уваги, на мою думку, заслуговує праця "Основи педагогічної творчості" (автор С. О.Сисоєва), в якій обґрунтовано модель творчої особистості учня, розглянуто специфіку креативної особистості дитини. Рівень мотивації змінюється. Зникають учні, що вчаться з нульовим рівнем, зменшується кількість учнів з низьким рівнем мотивації і зростає кількість учнів з середнім і високим рівнем мотивації. У 11-му класі відбувається зміна рівня мотивації навчання у зв'язку з визначенням предметів для здачі ЗНО, причому високий рівень мотивації навчання мають ті учні, які вибрали предмет «Історія» як екзамен для Державної підсумкової атестації 
 

Мій педагогічний стаж складає 24 років. Учитель має ставитися до предмета як художник, а не як фотограф; він не може, не повинен обмежуватися ретрансляцією інформацією, отриманої з книжок. Все, що він повідомляє, він має сприйняти сам, переробити і перетворитись на самобутній продукт. (К. А. Тімірязєв) Духовне оновлення нашої держави, процес демократизації суспільства передбачають створення сприятливих умов для утвердження атмосфери творчості, багатогранного розвитку особистості, її обдарованості. Завдання щодо виховання людей із високим творчим потенціалом постає не лише як актуальна проблема сучасної педагогічної науки та практики, але і як соціальна необхідність. 

 

Згідно з новою стратегією розвитку особистості головною метою історичної освіти є створення умов для становлення людини, здатної гідно існувати в реаліях світу ХХІ століття, громадянина і патріота України та водночас людини із широким планетарним мисленням, що поважає народи інших країн, толерантно ставиться до людей іншої раси, іншої мови, іншого віросповідання. Ці завдання у творчій співпраці з учнями ми намагаємося вирішити на уроках історії, правознавства. Я наполегливо працюю над удосконаленням методики навчання історії та правознавства, велику увагу приділяю підвищенню своєї професійної майстерності. Як і кожен вчитель нашої школи не тільки знайомлюсь з новими підходами, ідеями, досягненнями в області психолого-педагогічних наук, а й активно впроваджую їх в свою практику. Я працюю над проблемою «Мотивація навчальної діяльності учнів на уроках історії засобами мотиваційних технологій». Познайомившись з інтерактивними методиками на курсах підвищення кваліфікації, у мене виникло бажання застосувати їх на своїх уроках історії і правознавства, для того, щоб створити у класі на уроці атмосферу доброзичливості, відкритості, успіху, творчості, навчити дітей бажати вчитися й отримувати задоволення від самого процесу навчання.

 

Педагогічні форми і методи моєї роботи включають у себе спільну групову роботу, дебати, моделювання, рольові ігри, дискусії, індивідуальні й групові творчі роботи. Ці методи навчання не тільки підвищують інтерес учнів до предмету, але й забезпечують глибоке засвоєння змісту, вироблення навичок і відданість загальнолюдським цінностям. Учнів треба втягувати в дискусії й заохочувати питаннями. Це робить обстановку в класі більш демократичною, творчою, емоційною. Педагогіка співробітництва ставить на новий, більш гуманний і довірливий рівень відношень між учителями й учнями. Правильно підібрані питання допомагають учням сконцентрувати увагу на матеріалі, що вивчається, підвищити активність на уроці, притягти до участі в дискусії. Питання ж учнів допомагають мені вияснити, що з матеріалу, який вивчається, їм незрозуміле або пропущене мною. Такі питання сприяють розвитку розумових здібностей дітей, розвивають їх мовні навички. Якщо на початку уроку після формулювання теми задати дітям питання: "Що ви чекаєте від сьогоднішнього уроку", а відповіді найсміливіших записати на дошці, для того щоб вони були перед очима впродовж всього уроку, можна з повною впевненістю сказати, що ви емоційно простимулювали майже всіх. В ході уроку багато хто буде звіряти "очікування" з дійсністю. В кінці уроку можна запропонувати бажаючому проаналізувати "очікування", свої або чужі, чи виправдались вони, якщо ні, то чому, чи не виявилась дійсність кращою, ніж "очікування"?

 

Метод створення ситуації пізнавальної суперечки, навчальних дискусій. Цей прийом використовується для того, щоб викликати підвищений інтерес до більш глибокого вивчення тих чи інших питань, для формування навичок монологічної мови, виховання толерантності. Елементи дискусії, на мій погляд, на уроках історії в старших класах просто обов’язкові. Немає такої теми у програмі, в якій би не можна було провести дискусію. Питання для дискусії і література пропонуються завчасно. Під час уроку дискусійні питання вивішуються на видному місці або записуються на дошці. Готується група лідерів (доповідач, співдоповідач, ведучий, техніки). На початку уроку встановлюється дружня, неформальна атмосфера, з побажанням, щоби всі присутні були активними слухачами і учасниками дискусії. Можна запропонувати всім учасникам самим скласти правила дискусії або внести зміни і доповнення в запропоновані. Роль учителя полягає в тому, щоб залишатися нейтральним і направляти дискусію у відповідності до правил, а не втручатися. Потрібно відходити від бажання групи зробити з вас експерта або відповідача на питання. Учитель повинен взяти на себе піклування про створення атмосфери, в якій всі точки зору, поза залежністю від їх джерела, мають рівну вагу й увагу. До дискусії треба спробувати залучити всіх і не дозволяти комусь особисто домінувати. Час від часу необхідно підводити підсумки. Учитель втручається до розмови лише з таких причин: щоб поновити основні правила; вияснити щось; ліквідувати конфлікт; просувати розмову далі; залучати пасивних учасників; утримувати від домінування.

 

Учитель зможе спостерігати, наскільки добре учасники спілкуються між собою - хто висловився, хто ні, чию думку ще не вислухали. Необхідно пам’ятати, що дискусія - це не дебати, а діалог групи. При закінченні дискусії можна попрохати дітей поділитися своїми враженнями, новими ідеями або думками, які у них виникли в результаті дискусії. Уроки-дискусії доцільно проводити на уроках узагальнення в курсі всесвітньої історії та історії України 10-11 класу.

 
Також я використовую рольові ігри, основною перевагою яких є те, що вони приносить задоволення як учням, так і вчителю. Таким чином, досягається триєдина мета навчального процесу, створюються стимули для вивчення предмету, появляється мотивація для підготовки до занять; емоційна залученість до заняття допомагає школярам довго після закінчення занять тримати у пам’яті весь пройдений матеріал. 

 

Рольова методика дає учням навички активної практичної участі в житті суспільства. Цим методом я часто користуюсь на уроках правознавства. Маючи перед собою алгоритм проведення рольової гри, можна легко спланувати рольову гру на будь-яку тему курсу. Наприклад, у рольовій грі про "по грабунок" учні, виконуючи роль жертви, вчаться ситуативно відчувати, що значить бути жертвою злочину. Розвиваючи пізнавальну активність учнів, на своїх уроках працюю над розвитком мислення, розширенням кругозору, формуванням високої культури. Навчаю учнів прийомам організації навчальної діяльності, роботі з підручниками і додатковою довідковою літературою, роботі з картою, періодикою, організації домашньої роботи.
 

Багато уваги приділяю індивідуальній роботі з учнями – проводжу консультації з метою усунення прогалин у знаннях, додаткові заняття із здібними та обдарованими учнями. Пропоную учням список літератури необхідний для поглиблення та самостійного розширення знань з даної теми.

 

Уроки засвоєння нових знань проводяться у формі шкільної лекції, або у вигляді практичної роботи. Головним шляхом формування особистості я вважаю проблемне навчання, яке намагаюсь реалізувати за допомогою розв’язання проблемних завдань на порівняння, доведення, конструювання правил, виділення закономірностей, висування гіпотез, бачення нової проблеми у знайомій ситуації та пошук альтернативи. Осмислення і закріплення набутих знань добиваюсь використовуючи такі форми як історичний диктант, робота з підручником, складання схем і таблиць.

На уроках формування вмінь і навичок використовую такі форми як самостійні роботи навчального характеру, робота в парах, групова робота, робота з картками.

Для уроків узагальнення і систематизації знань підбираю завдання так, щоб вони привели знання у систему. Для перевірки знань своїх учнів практикую самостійні роботи, тестування, реферати, презентації, підсумкові контрольні роботи, заліки по темі. Для різних учнів підбираю різнорівневі завдання.
 

У своїй роботі я керуюсь такими принципами, як:
- демократизація (співробітництво);
- гуманізація (повага до інтересів та потреб особистостей);
- природовідповідність (врахування вікових особливостей);
- культуровідповідність (забезпечення культуроспадкоємності поколінь);
- органічне поєднання універсального загальнолюдського та національного, регіонального.
 

Свою роль я вбачаю в ролі помічника та організатора, який стимулює та спонукає учня до засвоєння змісту навчання.
Своїми головними завданнями я вважаю:
- навчити учнів вчитися;
- свідомо підходити до вивчення історії та правознавства;
- навчити учнів працювати самостійно;
- навчити користуватися довідковою літературою.