Україна напередодні та на початку Російської революції 1905

Мета уроку: проаналізувати процес революційної ситуації на початку 1905 р. в Російській імперії; закріпити уміння учнів аналізувати та узагальнювати навчальний матеріал; критично працювати з різними джерелами інформації, аргументувати висловлювати свій погляд на поставлену проблему; формувати навички дискусії; виховувати інтерес до історії України та негативне ставлення до силових методів розв’язання конфліктів у суспільному житті.

Тип уроку: пояснення нового матеріалу.

Форма уроку: урок з елементами дискусії.

Хід уроку

І. Систематизація знань

Традиційно на початку такого уроку діти відповідають на запитання: Що?Де?Коли?

Відповіді на питання.

Пропонується використати метод «мозкового штурму», щоб систематизувати знання із всесвітньої історії щодо першої російської революції. В кінці цього етапу робиться узагальнення знань і пропонується питання:

• Яку подію чи процес протягом уроку потрібно проаналізувати?

Учні визначають, щ о революційна ситуація.

ІІ. Вправа очікування

Учням пропонується протягом 2-3 хв. Написати, що вони очікують від сьогоднішнього уроку, в якому будуть аналізувати революційну ситуацію, використовуючи дискусію.

Учитель записує основні очікування на дошці.

ІІІ. Актуалізація опорних знань

Щоб розпочати дискусію, потрібно зробити схему причинно-наслідкового зв’язку та почати аналізувати революційну ситуацію. Учні знаходять події, які, на їх погляд, спричинили революцію. Учитель заповнює схему на дошці.

Пропонується знайти протиріччя, які склалися напередодні революції в основних сегментах держави.

IV. Дискусія

Вчитель пропонує питання, яке було повідомлене за 3 тижні.

Питання дискусії:

• Шляхи розв’язання протиріч, які склалися напередодні революції.

• № позиції сили-революції.

• 3 позиції розуміння — реформування держави.

Учитель пропонує на початку дискусії згадати «золоті» правила ведення дискусії: толерантність, чіткість, активне слухання, регламент.

Починається дискусія. Праворуч від учителя – учні, які стверджують і аргументують, наводять докази того, що протиріччя потрібно було розв’язувати тільки з позиції сили. Ліворуч – учні, які заперечують їм і стверджують, що суперечності треба розв’язувати з позиції виваженого раціонального підходу. Середній ряд займають учні – незалежні експерти, які в кінці дискусії роблять узагальнення та висновки. Експерти працюють в парах та узагальнюють знання щодо економіки, політики, суспільства.

V. Підсумковий етап

Учитель підсумовує висловленні судження та робить висновки. На прикладі історії показує, що народ спочатку прагнув розв’язати протиріччя з позиції розуму, а влада з позиції сили. Розстріл мирної демонстрації в м. Санкт-Петербург 9 січня 1905 р., який увійшов в історію під назвою Кривава неділя, поклав початок революції.

Учитель повертається до вправи очікування:

• Чи здійснилися ваші очікування? ( Відповіді учнів)

Учитель повертається до мети:

• Чи проаналізували ми революційну ситуацію? ( Відповіді учнів)

Учитель на закріплення пропонує учням заповнити «Листи взаємооцінки».